У дитини своє особливе вміння бачити,
думати і відчувати;
немає нічого злочиннішого, ніж намагатися
підмінити у них це вміння нашим.
(Ж.Ж.Руссо)
Свою педагогічну діяльність у якості вихователя школи-інтернату розпочав у 1991 році. Працюю з різновіковою групою продовженого дня. Намагаюсь створити у колективі вихованців творчу, доброзичливу, психологічно комфортну атмосферу розвитку особистості. Особистості, якій притаманні високі моральні та духовні якості. Переконаний – лише високодуховна людини з міцними моральними цінностями може оволодіти низкою тих професійних якостей та людських устоїв, яке вимагає сьогоднішнє суспільство. Саме духовність, мораль, здатність співчувати, робити добро відрізняє людей від бездумних механізмів, які автоматично виконують запрограмовані рухи, а не створюють прогресивні винаходи, які рухають суспільство вперед.
Тож я і визначив перед собою проблему - «Формування ціннісних орієнтирів та здатності до самореалізації шляхом залучення до різноманітних видів творчої діяльності».
Виховна проблема логічно витікає з виховної проблеми школи – «виховання активної самостійної особистості, свідомого патріота, громадянина України, соціально компетентного в нових умовах життя». Саме рухаючись в єдиному руслі ми отримаємо той результат, на який розраховує наша шкільна команда, до якою я з гордістю і вірою у справу відношусь.
Я знаю своїх дітей, бачу їх безмежний духовний потенціал, бажання розкриватися світові і сприймати його. Та відкритись тобі, повірити та піти дитина зможе лише в атмосфері толерантного спілкування. Через повагу до інших ти отримаєш повагу до себе. Це вимога стосується виключно всіх – від самого дорослого, до самого маленького. Моє завдання - формувати ціннісне ставлення до оточуючих людей, до самого себе. Я ставлю за мету своєї роботи з дітьми – створити умови для мотивації кожного вихованця стати людьми, яким притаманні загальнолюдські цінності, спрямувати на самореалізацію.
Та одному добитись результату у такому завданні просто неможливо. Результативності намічених завдань можна досягнути лише у творчій співпраці з класними керівниками та вчителями-предметниками.
Сам намагаюся бути прикладом толерантності, вміння спілкуватися, прикладом доброти, щирості, людяності. Повторюю вислів, який пропоную своїм вихованцям: «Будь як я, роби як я, будь краще мене». Просто не маю морального права вимагати від дітей того, чого сам не дотримуюсь.
Тож моє педагогічне кредо, яке розкриває мої виховні позиції: «Візьміть чашу терпіння, влийте туди повне серце любові, киньте дві жмені щедрості, влийте туди ж гумору, посипте добротою, додайте якнайбільше віри і все це гарненько перемішайте. Потім намажте на шматок відпущеного вам життя і пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху».
Спільно з педагогами, класними керівниками створюю благодатне підґрунтя, на якому проростають і формуються морально-етичні якості кожного вихованця, розвивається духовність, вміння співчувати та співпереживати, віддавати і отримувати, радіти від щирого серця, жити з відкритою душею та великим люблячим світ серцем. І, звичайно, при цьому виховати патріотичні почуття, які тісно пов’язані з ціннісним ставленням до держави, суспільства, свого українського народу.
Щоб дитина не замкнулась у своєму маленькому світі і не розгубила наданий їй природою здібності й талант, вбачаю своїм завданням розвиток особистості, її творчого потенціалу, що тісно пов’язано з рівнем компетентності, вмінням її з задоволенням вчитися, створенням умов для свідомого засвоєння дитиною базових знань, які вона отримує на уроках та позаурочний час.
Та про досягнення духовної досконалості не можна говорити без досконалості фізичної. Недаремно з дитинства знаємо прислів’я: «У здоровому тілі - здоровий дух!». Не можна ні на мить забувати і про вміння зберігати власне здоров’я, а також спрямування на стійку мотивацію щодо ведення здорового способу упродовж всього життя. Тут головне створити ситуацію вибору. Діти самі, свідомо повинні відчути, що бути фізично здоровим – це праця, за яку ти маєш велику винагороду – повноцінне життя.
Життя – це великий дар. Нехтувати ним – приректи себе. Кожен – творець своєї долі. Вибір – за тобою. Саме ці постулати мають стати для кожного вихованця найважливішими.
Виходячи із обраної проблеми, я визначив ряд пріоритетних завдань, серед яких я визначив такі розвиток творчих здібностей вихованців. Ця діяльність спрямована на покращення умов співжиття, на розвиток творчих здібностей шляхом залучення до різних видів творчої діяльності. У процесі колективної творчої діяльності (зокрема проекти) враховується ініціатива, особистісний вибір, відповідальність за доручену колективом чи обрану самостійно частину справи, формується здатність до самореалізації, самовизнання та самоповаги, відкривається талант дитини, його здібності. При цьому визначаються захоплення учня, які часто впливають на вибір подальшої професії чи просто самовияв у майбутньому.
До важливого та актуального завдання, яке ставлю перед собою, відношу імаксимальне сприяння ініціативі, самостійності, в розумних пропорціях самовпевненості вихованців. «Я – творець своєї долі, мені обирати свій шлях, мені йти по ньому, мені звітувати про нього». Та без підтримки товаришів і однодумців важко бути об’єктивним самому до себе, тому всі справи вирішуються колективно, але обов’язковим елементом є обговорення вкладу кожного у колективну роботу. При цьому аналізує власна діяльність, а потім розглядаються пропозиції колективу чи інші варіанти проведення даної справи чи заходу. Головне – тільки позитивна оцінка діяльності кожного. Після диспутів та пошуку компромісних рішень, народжується та береться за основу думка колективу.
Кожна дитина унікальна по-своєму, у кожної особистісні мотиви до навчання, спільної діяльності. Для того, щоб відкрити світ дитини і зрозуміти його потребу, постійно спостерігаю за вихованцями відвідуючи уроки, під час самопідготовки, режимних моментів, організованих колективних творчих справ. Визначаю особливості кожної дитини, її якості, здібності, вподобання, нахили. Намагаюсь створювати позитивний психологічний клімат, щоб навички, набуті в процесі творчої діяльності знадобились як в класі так і за межами закладу.
Я стимулюю їх розвиток різними шляхами, мотивую до саморозвитку залученням до різних форм діяльності на принципах гуманізму, демократичного стилю спілкування.
Розвиваю активну життєву позицію. Елементи життєвої позиції виражаються у самоврядуванні, якому я приділяю велике значення. Співпрацюю з лідерами учнівського самоврядування своєї групи. Головне, щоб дана група не перебрала на себе функції керівників. Націлюю їх діяльність на організацію цікавого життя колективу. Саме через форми і методи позакласної роботи у кожного вихованця розвиваються найменш виражені задатки.
Моє завдання, як вихователя – через колективну справу виявити та розвити їх у стійкі навики, які допоможуть дитині в майбутньому.
Чітко планую свою діяльність, беручи за основу системність та комплексність. Максимально враховую дитячі потреби. Частину діяльності планую спільно з дітьми, враховуючи їх побажання. Вплив здійснюю опосередковано, через залучення до різних форм діяльності: як групових так і колективних.
При плануванні чітко дотримуюсь мети групи продовженого дня: створити умови для повноцінного розвитку особистості вихованців: розвиток емоцій, творчих здібностей, вольових якостей, естетичних смаків, пізнавальних здібностей, здібностей до самовираження, а також ціннісного, відповідального ставлення до навколишнього світу.
Прагну створити сприятливу атмосферу для вивчення домашнього завдання, виховання у дітей самостійності, самодисципліни, самоповаги, впевненості в успіху.
З даної мети логічно випливають завдання, які постають перед вихователем групи продовженого дня:
1. Створити максимально комфортні і здорові умови для перебування вихованців різних вікових категорій у групі.
2. Розвивати навички самоосвіти і підвищувати інтерес школярів до самовдосконалення та навчання в цілому.
3. Розвивати моральні та духовні якості особистості. Почуття взаємодопомоги, взаємоповаги та взаєморозуміння.
4. Створити умови для розкриття та розвитку творчого потенціалу вихованців.
Отже, група продовженого дня у сучасній школі - це об'єднання компетентного, діяльного та особистісно - орієнтованого підходу в їх нерозривному зв'язку і взаємозумовленості. Тому в особистості кожного школяра виникають і закріплюються ті новоутворення, в «моделювання» яких учень вкладає свої почуття, власну працю, енергію, конкретну дію, проявляючи цілеспрямовану активність.
Я виділяю в своїй роботі основні функції: організаційна (планування), комунікативна, направляюча і контролююча функції, але при цьому виділяю не роботу вихователя, а кінцеву мету групи продовженого дня, тобто всебічний розвиток дитини, а значить – результативну діяльність. Саме діяльність вихованців є для мене визначальною.
Основний вид навчальної діяльності в ГПД є самопідготовка, тобто той час, який відведено учням на виконання домашнього завдання. Різновікова группа об'єднує учнів 5-11 класів. При відбору дітей до групи першочергово брались до уваги родинні зв’язки, територіальна приналежність та дружні стосунки. У групі продовженого дня в самопідготовці беруть участь всі, але, незважаючи на загальну програму одного класу, рівень підготовки, мої вимоги до дітей відрізняються. Більш сильні діти допомагають слабшим, учні старших класів опікуються молодшими, пояснюють принцип виконання того чи іншого завдання – навчаючи вчаться. Та принципи організації самопідготовки залишаються єдиними.
Самопідготовка проводиться з 17-00 до 20-00 години, після того, як діти відпочили, пообідали, побували на прогулянці. В проміжках між заняттями проводяться фізкультхвилинки, що дозволяють зняти напругу. Фізкультхвилинки проводяться кожні 30 хвилин. На одну самопідготовку відводиться 45 хвилин.
Освітня діяльність коректується вчителями, які повідомляють вихователю основну навчальну інформацію: що задано дітям, інформацію про тих учнів, яким потрібна додаткова допомога та інші побажання.
При вивченні домашніх завдань я використовую такі інноваційні методи:
Мозковий штурм. Його мета - організація колективної розумової діяльності з пошуку нетрадиційних шляхів вирішення проблем. Проводжу його як на початку вивчення домашнього завдання (мета – перевірити обсяг знань, отриманих на уроці), так і в кінці (перевіряю як засвоїли матеріал на самопідготовці).
Вільне письмо. Його мета пригадати вже відоме з певної теми. Вихованці повинні виявити власний рівень знань з теми.
Порушена послідовність. Його мета допомогти аналізувати текст, сформувати навички свідомого і виразного читання, розвивати критичне мислення вихованців.
Взаємонавчання впроваджується з метою навчатися – навчаючи інших.
Ділова гра - метод імітації ситуацій, що моделюють професійну або іншу діяльність шляхом гри, за заданими правилами .
«Круглий стіл» - це метод активного навчання, одна з організаційних форм пізнавальної діяльності учнів, що дозволяє закріпити отримані раніше знання, заповнити відсутню інформацію, сформувати вміння вирішувати проблеми, зміцнити позиції, навчити культурі ведення дискусії.
Аналіз конкретних ситуацій. Стикаючись з конкретною ситуацією, вихованець має визначити: чи є в ній проблема, в чому вона полягає, визначити своє ставлення до ситуації
Проблемне навчання - така форма, в якій процесс пізнання учнів наближається до пошукової, дослідницької діяльності. Головною метою самопідготовки є не тільки виконання домашнього завдання, а набагато важливіше привити ті навички, які діти здобувають на самопідготовці .
Мультимедійні презентації – дослідження певних проблем та вміння презентувати їх для широкого кола аудиторії.
Моніторинг – це постійне спостереження за будь-яким процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату .
Як результат цілеспрямованої діяльності:
1. Учні засвоюють навички самодисципліни і охайності. Діти готують робоче місце для ефективного виконання домашніх завдань.
2. Вчаться раціонально розподіляти час і, що важливо, вчаться робити своєчасну перерву під час самопідготовки.
3. Навички планування по-черговості виконання домашніх завдань та системності у навчанні. Пояснюю, як важливо навчиться самостійно вибирати порядок вирішення домашніх завдань за їх складністю, вміння використовувати додаткову літературу. Довожу своїм вихованцям, наскільки важлива системність, самостійність і відповідальність, а також додаткова освіта. Тобто – вчу дітей вчитися.
4. Навчаю вихованців шанобливо ставитися до оточуючих, які працюють, не заважати і не відволікати товаришів.
5. Приділяю особливу увагу тим учням, які потребують особливої уваги.
Результати навчальної діяльності та можливість допомоги довожу й до батьків, які цікавляться навчанням своїх дітей, звертаю їх увагу на слабкі і сильні сторони дітей. Даю й певні поради вчителям, або обговорюю з ними спільну тактику роботи з певними учнями, які ще не вміють результативно самостійно освоювати окремі освітні предмети.
Перебуваючи з дітьми багато часу разом, я маю можливість спостерігати за ними у різних ситуація: під час самопідготовки, у різні режимні моменти, у спілкування з товаришами, педагогами, батьками. Тож маю й більше можливостей на виявлення когнітивних і поведінкових особливостей дітей і теж звертаю на них особливу увагу та ділюся поміченим з колегами та батьками дитини.
Так, в умовах групи продовженого дня, формуються життєві компетентності, як цілісна система.
Кожна дія чи справа вимагає певного алгоритму виконання. Це забезпечує більш чітку організацію, розподіл сил та часу. Так і в роботі групи продовженого дня не можна недооцінювати важливість режимних моментів . Тому я вважаю, що дотримання режиму дня сприяє формуванню позитивних особистісних якостей самих по собі і окремі режимні елементи формують у кожної дитини необхідні в соціумі навички.
Я виділяю такі основні режимні моменти: прийом учнів, прибирання шкільного подвір’я, спортивна година (години відпочинку,екскурсії), переключення на розумову діяльність, самопідготовка, заняття за інтересами, творча діяльність, індивідуальні бесіди з вихованцями, індивідуальні бесіди з батьками, підсумок дня. Є й інші режимні моменти на які звертається увага це: дотримання ранішнього і вечірнього моціону, сніданок, обід і вечеря ( культура поведінки за столом, дотримання особистої гігієни).
Враховуючи режимні моменти та завдання, приділяю велику увагу плануванню виховного процесу в групі продовженого дня, беручи за основу орієнтири виховання. що сприяють соціалізації особистості школяра, нагромадженню досвіду особистісного ставлення до системи цінностей: ставлення особистості до суспільства і держави; до людей;до природи;до мистецтва;до праці;до себе. Все це реалізується через години спілкування («Вплив суспільства на навколишнє середовище», «Вмій відповідати за свої вчинки» та інші), години вихователя («Десять заповідей людяності», анкети думок, зустрічі, відверті розмови, різноманітні тренінги, гру-експрес, спартакіаду народні ігри, рольові ігри, вікторини, веселі старти та естафети, колективні творчі справи (КТС): жива газета «Калейдоскоп нашого життя», усний журнал «Сторінками рідного краю», виставки-конкурси, колективні ігрові спілкування «Скарбничка мудрості», ігрові тренінги «Мистецтво дарувати», походи, спартакіади, турніри, колажі «За здоровий спосіб життя», ігрові програми «Новорічна ніч Шахиризади», акції милосердя «Згадаймо всіх поіменно», екологічна «Чиста школа, чисте подвір’я, чисте селище», художні галереї, виставки творчих робіт фотознімків «Моя країна моїми очима», трудові десанти «Школа – наш дім, ми господарі в нім» , інтелектуальна гра «Ерудит», рольова гра «Не робіть моїх помилок» та інші. Таким чином я формую життєві компетентності вихованців групи, як цілісну систему .
Крім самопідготовки в групі продовженого дня проводяться тематичні бесіди. («Як уникати конфліктів», «Правила поведінки за столом» і т.п.). Як правило, такі бесіди носять загальноосвітній або виховний характер.
Дозвіллю приділяється значна увага. Воно – насичене, цікаве, різноманітне. У вільний час комбінуються і чергуються різні види діяльності. Тобто, дозвілля включає в себе творчі заняття, колективні та індивідуальні творчі справи, активну ігрову діяльність. Це і участь у конкурсах малюнків «Ми за мир», «Міліція очима дітей», «Моя майбутня професія», «На варті миру», конкурси аплікацій («Квіти для вчителя»), кросвордів, оформлення колажів «За здоровий спосіб життя», «Скажемо шкідливим звичкам – НІ!» та багато інших. Діти з задоволенням виготовляють плакати з обраної темі, дають їм назву. Всі беруть активну участь. Виходить, що діти не просто слухають, але беруть активну і усвідомлену участь, застосовують отримані знання і вчать інших - колективна робота виставляється на загальний огляд. Намагаюся створити сприятливу психологічну атмосферу, формую вміння переключатися з одного виду діяльності на інший.
У ГПД активно проходить спілкування на різних рівнях. Тобто діти спілкуються між собою, причому не тільки під час дозвілля, але і взаємодіють на самопідготовці, під час прийому їжі.
Вважаю за необхідне координувати процес спілкування між дітьми, вчити їх коректно спілкуватися в будь-якій ситуації, пояснюю і розповідаю про те, які форми спілкування існують. Також в якійсь мірі реалізую потребу дітей в спілкуванні з дорослими, адже не секрет, що багато батьків не завжди знаходять час на спілкування з дітьми.
Спілкуюся з учителями, які інформують про ті особливості дітей, які важливо врахувати при самопідготовці, постійно спостерігаю за дітьми, щоб виявити якісь важливі (позитивні і негативні) особливості дитини , так як проводжу з дітьми набагато більше часу, ніж вчителі. Також спостерігаю за дітьми в різних життєвих ситуаціях.
Спілкуюся з батьками дітей, які відвідують ГПД і розповідаю їм, на що важливо звернути увагу при спілкуванні з дітьми, про те, які складнощі виникають у процесі виконання домашнього завдання.
Та яких би успіхів ми не досягнули, які б завдання не ставили перед собою та вихованцями, червоною лінією через всю роботу проходить здоров’язберігаюча діяльність групи продовженого дня. У своїй діяльності намагаюсь працювати по принципу «Не нашкодь дитині». Тож турбота про здоров'я дітей є для мене найважливішою. Вихованці снідають, обідають і вечеряють в один і той же час, причому це не хапання шматків, як часто буває вдома, а повноцінне збалансоване гаряче харчування.
Крім режиму і збалансованої фізичної активності, проводжу бесіди з вихованцями про правильне харчування, про здоровий спосіб життя, про те, що шкідливо, а що корисно, про позитивний вплив фізичних навантажень. Наприклад, провівши годину спілкування «Не зламай свою долю» допоміг вихованцям виробити зрілу обґрунтовану позицію відносно вживання наркотиків, усвідомити глибину даної проблеми. Багато уваги приділяю науковій роботі вихованців по даній проблемі, створивши разом з учнями роботу «Хімічне забруднення природних водойм», яку вони презентували перед класним колективом.
В кінцевому підсумку вся діяльність вихователя зводиться до виховання. Вчасно помічаються ознаки зародження дитячої агресії, відсутність дбайливого ставлення до природи або шанобливого ставлення до старших, небажання вчитися і так далі тоді вживаються заходи. ( Так, наприклад, почувши як діти вживають нецензурні слова провів годину спілкування «Сквернослів’я». Де показав вплив негативних слів на духовне і фізичне здоров’я людини). Я бачу дитину в різних формах діяльності: самопідготовка, творчість, чергування, прогулянка, ігри, спілкування. Тому завжди зіставляю, аналізую, спираючись на знання і педагогічний досвід. Прагну досягти мети – виховати гідну людину, конкуренто спроможну, сформувати основу характеру, здатну відповідати за свої вчинки. Наприклад година спілкування «Вмій відповідати за свої вчинки», в ході якої формувалися вміння стримувати безглузді бажання і вчинки, керувати собою, виробляти тверду волю. І саме тому вважаю, що функції в даному випадку вторинні, так як вплив людського фактору в роботі вихователя дуже великий. Сам намагаюсь відповідати тим вимогам, які ставлю перед дітьми.
Прищеплюю учням усвідомлене ставлення до відомостей про історію, архітектуру, побут, звичаї, спосіб життя і традиції народу України .(Наприклад такі години спілкування «Великдень – улюблене свято на Русі», «Сім’я. Основні обов’язки в сім’ї» та інші).
Керуюсь думкою: «Лише той, хто йде вперед, поведе за собою». Щоб мати беззаперечний авторитет серед вихованців та й колег, постійно займаюсь самоосвітою. Тож спочатку сам опанував ази роботи на комп’ютері, вивчаючи різноманітну літературу. Потім постала необхідність пройти курси «Інтел – навчання майбутнього» та «Цифрові технології», що дало змогу досконало володіти комп’ютерними технологіями. Відкривши для себе цей захоплюючий світ виникла нагальна необхідність поділитись знаннями зі своїми вихованцями. Так розпочалася проектна діяльність моєї групи, яка триває вже не один рік, за кожним разом відкриваючи перед нами нові й нові горизонти, можливості, захоплення.
Працюючи над проектами «Передбачення майбутнього», «Україно – квітуча моя Батьківщина», «Таємниця Бермудського трикутника», «Кіровоградщина – перлина скіфо-сарматського степу», «Світ загадковий та невивчений» побачив, що саме проектна діяльність дає змогу вихованцям самовиражатись. Саме ці технології є інтегрованими, створюють психологічний мікроклімат. В рамках проектів змінюється погляд учнів, формується дружній колектив однодумців, захоплених єдиною ідеєю. Саме проектна діяльність допомагає засвоїти отримані знання під час уроків, реалізуючи їх на практиці, в повсякденному житті. Саме проекти дають змогу розвинути духовні цінності, виявити і підтримати таланти маленьких обдарувань.
Так працюючи над проектами «Передбачення майбутнього «Україна: квітуча моя Батьківщина» , мої вихованці на прикладі дослідження перенаселення України навчались разом з математичними обрахунками розуміти можливі майбутні проблеми України ; «Кіровоградщина – перлина скіфо-сарматського степу» прониклися турботливим ставленням до своєї Батьківщини, її культури, вікових традицій, відчули себе причетними до процесів розвитку рідного селища, району, регіону, держави.
Під час роботи над дослідницькими проектами «Таємниця Бермудського трикутника» та «НЛО- загадка цивілізації» , «Світ загадковий та невивчений» вихованці показали свої вміння як можна вибрати з величезного потоку інформації саме ті наукові факти які зацікавлять а також дадуть відповіді на безліч поставлених запитань .
Вміння бути конкурентоздатними, неповторними особистостями втілюється через проекти декоративно-ужиткового мистецтва «Вироби з сірників» , «Вітражі – мистецтво прекрасного» , «Мистецтво крепу та капрону» .
Отже, спільна, зацікавлена участь у даних проектах дала змогу виявити талановитих, здібних вихованців, розкрити їх природні задатки, сприяла творчості кожного вихованця. Змінився і психологічний клімат у нашій групі, що повело за собою певні позитивні зміни і сфері навчання моїх вихованців, вмінні розподіляти свої сили, аналізувати свої дії, стосунки з оточуючими людьми та емоційні стосунки між дітьми та дорослими шляхом об’єднання зусиль для досягнення спільних цілей. Дана діяльність сприяє й формуванню естетичних смаків, художньому й духовному розвитку дітей, поліпшенню їх психологічного стану через залучення до творчості, заохочення дітей до самореалізації своїх здібностей та вкладу у спільну справу. Робота над проектами дозволила включатися в роботу слабо встигаючим учням. При цьому підвищувалася їхня самооцінка, збільшилася можливість відчути себе успішними у творчій діяльності. Я дуже сподіваюся, що цей маленький, але повторюваний успіх моїх вихованців, як якірець, буде тримати їх на плаву бурхливого життя.
Здібні діти рухаються своїми освітніми маршрутами, «збирають в портфоліо» свої досягнення. Саме вони беруть активну участь у всіх справах, є соратниками та помічниками і стають їх ініціаторами. А головне, що їх успіхи стимулюють інших вихованців до самовдосконалення, саморозвитку. При цьому учні вчаться всі справи, міжособистісні стосунки вирішувати цивілізовано, поважаючи своїх товаришів, однокласників, і просто членів колективу нашого навчального закладу.
Тож, і мій вклад у справу виховання – не марний, а має важливе значення для утвердження кожного мого вихованця, як людини, творчої самодостатньої особистості.
Мені близькі слова: «Якщо вихователь має лише любов до справи, він буде хорошим вихователем. Якщо вихователь має лише любов до учня, як батько, мати, він буде кращим від першого вихователя. Якщо вихователь поєднує в собі любов до справи і до учнів, він – досконалий ВИХОВАТЕЛЬ!» .
Тому моя професійна мета – стати досконалим ВИХОВАТЕЛЕМ!
|
