Життєва компетентність дітей – основа розвитку особистості.

Сьогодні, коли відбуваються зміни і модернізації в області освіти, особлива увага звернена на роль школи, як організатора освітнього середовища для розвитку особистості.

Світові тенденції розвитку середньої загальної освіти характеризуються переходом від традиційної репродуктивної моделі школи до розвиваючої конструктивної моделі, орієнтованої на результат. Обновилася функція школи: не тільки навчання і виховання, але і соціалізація школяра, формування життєвої компетентності, розвиток соціально - значимих якостей особистості.

Мета освіти – формування особистості, яка буде здатна отримувати глибокі знання, професійні навички, вільно орієнтуватися, самореалізовуватися, саморозвиватися і самостійно приймати правильні, морально-відповідальні рішення в умовах мінливого світу.

Закон України «Про загальну середню освіту», Національна доктрина та Державна національна програма «Освіта» підкреслюють, що завданнями загальної середньої освіти є:

• формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;

• підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;

• виховання громадянина України.

Школа сьогодення вимагає від нас, педагогів, творчого підходу до роботи з учнями. Мабуть тому метод проектів займає все більш чільне місце в педагогічній практиці.

Я звернулась до цього методу, тому що він дає можливість в стінах школи формувати життєві компетентності,творчу особистість, пробуджує і розвиває в дитині талант, дає можливість дітям осмислено застосовувати свої знання, реалізує їх соціальні потреби, формує мотивацію до навчання.

Метод проектів спрямований не на просте оволодіння деякою сумою знань, чи навіть їх системою, а на розвиток умінь вирішувати проблеми, показувати практичне використання знань. В основі методу проектів знаходиться розвиток пізнавальних навичок школярів, умінь самостійно конструювати свої знання.

Термін "проект" у перекладі з латинської мови означає "кинутий уперед – задум, план тощо". Проектування у загальному його розумінні – це науково обґрунтоване конструювання системи параметрів майбутнього об'єкта або якісно нового стану існуючого проекту-прототипу.

Історія застосування методу проектів у навчальній діяльності школярів детально проаналізована С.У.Гончаренком, О.Я.Савченко, О.О.Фунтіковою. Ряд досліджень присвячені застосуванню методу проектів у навчанні молодших школярів (Н.В.Котелянець, О.Онопрієнко), у процесі організації трудової діяльності (Н.В.Матяш, Н.В.Семенова, С.Ящук).

Суть проектної діяльності полягає у впровадженні в навчально-виховний процес інноваційних технологій і методик, робота в проектних технологіях з метою формування життєвих компетентностей учнів. Ідея проектної діяльності дозволяє поєднати зміст розвитку, виховання і навчання з реальним життям, уможливлює використання умінь, навичок, знань для вирішення практичних завдань.

(матеріал взято з адреси http://teacher.at.ua/publ/formuvannja_zhittevikh_kompetentnostej_cherez_proektnu_dijalnist/19-1-0-9718)