З ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ БАТЬКІВЩИНА
Мета: поглиблення знань про історію й національні традиції України; стимулювання емоційно-ціннісного ставлення до українського народу; виховання почуття любові до Батьківщини, національної свідомості, розуміння своєї причетності до долі України.
Обладнання: карта України; Конституція України; ілюстрації, фоторепродукції рідного краю; альбоми, акварельні фарби.
Музичний репертуар:
- Пісня «Синові» на сл. В. Симоненка.
- Аудіозапис «Молитва за Україну».
Епіграф. Свою Україну любіть,
За неї Господа моліть...
Т. Шевченко
Хід заняття
І. Бесіда.
- Україна! Україна! Наша рідна земля, наша Батьківщина. Вона
для всіх, хто її поважає і любить, вона - колиска найкращих у світі пісень, вона – вічна надія на волю і кращу долю.
Моя Україна
Моя Україна, Річки кришталеві,
моя Батьківщина - Високії гори,
Зелені дуби Небесна безодня
І червона шипшина, І моря простори,
Гаї солов'їні, Шовкова травиця
Безкраї поля. І пташка мала...
Мені наймиліша Мені наймиліша
рідна земля! рідна земля!
(Роман Вовкогон)
- Справді, не треба більшого щастя, щоб лиш Україна розвивалася, зміцнювалася, а ми, її громадяни, робили все для того, щоб вона як найшвидше стала в ряд з передовими країнами світу.
Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин.
Нема життя без України, бо Україна – це мати, яку не вибирають, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі.
Україна –
рідний край!
Поле. Річка.
Синій гай.
Любо стежкою іти.
Тут живемо я і ти.
Рідний край, Україна, Батьківщина, Вітчизна – прості, прекрасні слова.
Рідний край починається від батьківського порога, від тієї стежини, де ти зробив перші кроки, від калини біля твоїх воріт, з барвінку, який ніжно стелиться в садочку.
II. Поетична хвилинка.
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний казковий рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, — без Батьківщини.
Микола Чернявський
- Це акровірш. Знайдіть назву своєї Батьківщини в ньому. Складіть перші букви кожного рядка.
- Отже, діти, Батьківщина – це найдорожче, найсвітліше, найрідніше, найкраще місце на землі, де живуть наші батьки, дідусі, бабусі, де поховані наші предки. Це — наша рідна земля, наша Україна.
Слово «Україна» згадується вперше в давньоруському літописі. Ця згадка віднесена до 1167 року. Означало це слово країну, де жили слов'яни.
Вчені вважають, що назва «Україна» означає країна, край, уділина (від «краяти»), тобто територія, яка відділяє мене (народ, плем'я, рід) від інших і є наділеною (украєною) мені як батьківщина. В народі і сьогодні, коли щось відрізають від чогось, то кажуть: «відкраяти» (хліб покраяти, нарізати).
Багатовікова історія українського народу, народу-великомученика, на долі якого було досить лиха... Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами. З XV століття, з часів козаччини, почалася національно-визвольна боротьба за побудову незалежної самостійної держави. Але шлях до незалежності був тяжкий і тернистий. Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила Україна за більш ніж півтисячолітнє поневолення (1240 -1991 рр.).
III. Читання уривка з оповідання.
У бур'янах Україна... В одному вже тільки цьому слові і для нашого уха і навіть для уха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю...
Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю...
Степан Васильченко
- Чому доля нашого народу така трагічна?
IV. Сторінками історії.
- Прогорнімо сторінки історії – від найдавніших до новітніх часів. Чому не витримала татаро-монгольського іга Руська держава? Ви стояла б вона, якби була монолітною, єдиною!
Та річ у тому, що вона розпалась на окремі князівства ще до нашестя татаро-монголів. А удільні князі дбали не про єдність і могутність держави Руської, вони воювали між собою за землі, за владу. Русь, ослаблена міжусобицями, упала під навалою хижих ординців.
Проглянемо сторінку з історії доби козацької. Якби всі полки пішли за гетьманом Іваном Мазепою, визволив би він Україну від московського поневолення. Проте зрадники допомогли ворогам і перемогли московити. Руїнами, кров'ю й пожежами, палями й шибеницями вибивали дух українства.
Серед тих, хто віддав своє життя за щастя народу, імена славних лицарів – Петра Сагайдачного, Івана Сірка, Богдана Хмельницького, Максима Залізняка, Івана Мазепи, Олекси Довбуша, Устима Кармелюка та інших. За кращу долю боролись відомі всьому світу діячі культури: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Марія Заньковецька, Михайло Грушевський.
Естафету боротьби перейняли кращі сини і доньки України наступних поколінь. Зазнав наруги від влади поет Володимир Сосюра за вірш «Любіть Україну».
За любов до України, боротьбу за її незалежність справжніх патріотів кидали в тюрми, мордували в таборах. Борець за національну гідність українського народу Василь Стус відбув 15 років таборів і помер у неволі. За синівську любов до Матері-Вітчизни заплатив здоров'ям і життям Василь Симоненко.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
буду, мамо, горда і вродлива,
з тебе дивуватися повік...
Василь Симоненко
- Для чого ми згадуємо про це сьогодні? Тому що історію потрібно знати й не повторювати помилок предків. Щоб зберегти дім свій – треба бути господарем, щоб мати Україну – треба бути українцями, синами і дочками України.
Приступаємо до навчального року – нового етапу нашої праці. В українців, як і всіх християн, є добра традиція: новий день починати молитвою. Отож започаткуймо так наше перше заняття. Помолимось до Всевишнього, до Матері Божої, попросимо Благословення на чесний труд. Помолимось за маму і тата, за родину, за мир у домі нашому, за здоров'я і радість. Помолимось за Україну. (Всі учні встають.)
Звучить запис «Молитва за Україну».
Боже Великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світла промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Всіх нас просвіти,
В чистій любові до
Краю Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже Єдиний,
Нам Україну храни,
Всі твої ласки й щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світа,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа!
V.Підведення підсумків.
| 
